Принципи та методи школи

01Самоконтроль — базується на внутрішній мотивації дитини: дитина бажає вчитися, творити, бути корисною суспільству, незалежною, вміти будувати добрі стосунки з однолітками, вчителем, батьками; бачити втілення своєї праці.

Методи:

• Індивідуальний план виконання завдань та засвоєння тем з підручників.
• Порівняння минулих і теперішніх успіхів дитини і неможливість прирівняння до успіхів інших дітей.
• Платонівський (запропонувати питання типу: Яке завдання найважче для тебе? Чи потрібен тобі ще час? Можливо тобі повернутися до цього завдання завтра чи пізніше? Чи зумів ти передати інтонацією думку автора? Ти задоволений своєю роботою?).
• Індивідуальні завдання: обговорення з дітьми їх можливі ролі у виставах (враховування віку дитини для прийняття рішення), теми для наукових робіт.
• Надання додаткового часу, якщо дитина хоче попрацювати з яким-небудь наочним приладдям довше, ніж інші діти.

Ці методи можливі для використання в групі тільки з кількістю дітей — не більше 16.

02 «Від практики до теорії, від синтезу до аналізу». Цей принцип базується на тому, що абстрактне мислення дитини формується починаючи з 12 років. Тому теорія і правила в більшості випадків формують внутрішній бар'єр у школяра.

Методи:

• Наочні приладдя.
• Система Зайцева.
• Вивчення правил граматики на художніх творах.

03«Нейронний» принцип або мультисенсорний підхід. Його краще всього ілюструє схема зв'язку нейронів:

Одне і те ж саме поняття, або закон можливо розглянути з різних боків. Таким чином, коли ти знаєш глибоко щось одне, це дозволяє тобі мати уявлення і про інше.

Методи:

• Малювання слів.
• Демонстрація за допомогою тіла, міміки та жестів понять.
• Ліпка.

УВАГА ! Необхідно пам'ятати, що зі зростанням знання зростає кількість того, що невідомо. Цей процес тонкий і по суті нескінчений, тому вчитель уважно слідкує за дитиною, щоб не примушувати її засвоювати "нову територію", доки в неї не з'явиться потреба у цьому.

04Підготоване середовище (у дусі методики Монтесорі).Вчитель несе відповідальність за підготовку і підтримку середовища, в якому школяр працює і вчиться впорядковувати та узгоджувати інформацію.

Методи:

• Кубики.
• Ігри (особливо рухливі).
• Тексти для свят і вистав.
• Енциклопедичний матеріал для наукової роботи.
• Лабораторний матеріал для проведення дослідів.

05Близька мотивація. Здорова особистість бажає бачити втіленою свою працю не в далекому майбутньому.

Методи:

• Підготовка вистав для батьків і друзів.
• Наукові доповіді для однолітків та батьків.
• Допомога вчителю в молодшому класі (бажано в складній для самого школяра темі).

06 Фізіологічна та психологічна відповідність методів і реального віку дитини.. Кожна дитина має свій внутрішній "механізм" контролю продуктивної діяльності, її тривалості.

Методи:

• Працювати на дощечках крейдою, альбомах — олівцем, таблицях — указкою, кубиками замість роботи у зошитах до готовності дитини.
• Фізичні вправи, гімнастика, танок, рухливі ігри — найкращі передумови розвитку мозку дитини.
• Вільне пересування по класу під час уроку: дитина може встати, сісти, лягти, потягнутися.
• Швидка зміна діяльності під час уроку.
• Не переривати зосереджену направлену діяльність дитини режимними моментами без необхідності, поки дитина не втомилася від цього виду діяльності.

07Природне зацікавлення

Методи:

• Дитина може вчитися читати і водночас розповідати про свою родину (імена, по-батькові, прізвища батьків).
• Вчитися писати великі літери і дізнаватися назви планет Сонячної системи.
• Писати диктанти і розглядати теми природознавства.

08Культивація моральних цінностей

Методи:

• Особистий приклад любові та поваги до ближнього, справедливості, доброти, відкритості вчителя.
• Біблійні історії, як приклад практикування моральних принципів.
• Художні твори, котрі демонструють зразки моральних християнських цінностей (Г.Сковорода, П.Воронько, Г.Х.Андерсен, Л.М.Толстой, К.Ушинський…).

09Культивація сімейних відносин

Методи:

• Відкриті уроки для батьків із зачитуванням докладів навчальних робіт дітей.
• Музично-драматичні свята з батьками.
• Психологічна індивідуальна робота з батьками для формування культури відносин «родина-дитина».

Група продовженого дня

Група продовженого дня є однією з форм виховання школярів і допомагає організувати найсприятливіші умови для їхнього відпочинку і навчання в позаурочний час. Перебування учнів на групі продовженого дня нашої школи сприяє їхньому духовному, розумовому, фізичному, моральному та естетичному розвитку.

Метою організації групи продовженого дня є створення цілісної системи, що забезпечує сучасну якість навчання і виховання, а також найкращі умови для учнів відповідно до їхніх вікових особливостей, індивідуальних здібностей та інтересів, рівня розвитку і стану здоров’я.

Основними завданнями групи продовженого дня є:

• організація щоденних занять із самопідготовки (в тому числі виконання домашніх завдань) під керівництвом вихователя;
• надання допомоги родині у вихованні дітей згідно християнських істин;
• сприяння фізичному розвитку і збереженню та зміцненню здоров’я учнів;
• організація дозвілля;
• розвиток інтересів, здібностей та обдарувань учнів.

На групі продовженого дня Ваших діток чекають такі види діяльності:

• перебування на свіжому повітрі;
• смачний обід;
• тиха година;
• самопідготовка, виконання домашніх завдань;
• відвідування гуртків;
• ігри, екскурсії, спортивні змагання;
• суспільно-корисна праця.

Спеціально обладнана кімната створюватиме умови для цікавого проведення занять, ігор та повноцінного відпочинку.

Перебуваючи на групі продовженого дня учні продовжують навчатися та розвиватися. Форми роботи тут відрізняються від урочного часу, щоб діти не втомлювались. Улюбленими видами діяльності є слухання повчальних життєвих історій, Біблійних оповідань, відгадування загадок та слів за поясненнями. Цікавому проведенню часу сприяють ігри (особливо на свіжому повітрі), де учні люблять бути ведучими. Щоб згрупувати колектив проводяться командні ігри та естафети. Відпочинок під час тихої години можна відновити сили та заспокоїти нервову систему. Індивідуальні міні-комплекси гімнастичних вправ дуже цікавлять учнів. Кожен робить наперед підготовлені для нього вправи. Вправи для покращення та зміцнення зору розвивають уяву та увагу. Більшість учнів отримують задоволення від малювання станів природи, аплікації, розфарбування.

Черняк Ольга,
вихователь групи продовженого дня.

Батькам

Поради батькам

Дуже корисні поради нашого психолога

Перший клас — це радість та хвилювання, нові знайомства з дітьми та дорослими, режим та дисципліна. Ми радіємо, що разом будемо це переживати.
Ми пропонуємо вам декілька порад для ефективної співпраці.

Почніть жити за новим розпорядком

Намагайтеся, щоб дитина лягала спати не пізніше десятої вечора, а вставала о 7-8 годині ранку. Поясніть, що потрібно зробити перед сном: зібрати портфель, приготувати одяг. Не підганяйте дитину, бо розрахувати час - це ваш обов'язок. Привчіть дитину зранку снідати. Це важливий момент у запобіганні хвороб шлунка. Все це допоможе першокласнику краще зрозуміти, як формується його день.

Заохочуйте до навчання

Важливо акцентувати увагу дитини на процесі навчання (ти довідаєшся багато нового, у тебе з'являться нові друзі, ти ставатимеш розумнішим та розумнішим), а не на гарних оцінках, які взагалі краще не згадувати. Визнавайте досягнення дитини. Хваліть (заохочуйте), а не докоряйте. Це краще, ніж ниття, нагадування та інші покарання. Звертайте увагу на те, щоб не обмежувати похвалу критикою («дев’ять», звичайно, чудово, але без двох помилок це могла б бути «дванадцятка»). Не припускайтеся грубої помилки, лякаючи дитину: «Читай, а то двійки мені приноситимеш».

Не лякайте школою

У жодному разі не ведіть при дитині розмови, що в нього «закінчилося дитинство», у нього, мовляв, бідненького, починаються трудові будні. Навіть в жартівливій формі не лякайте школою. Не вартує при дитині також обговорювати майбутні витрати, нарікаючи на високі ціни.

Дбайте про відпочинок дитини

Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй можливість розслабитись (згадайте, як вам буває важко після напруженого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте. Після закінчення занять дайте дитині відпочити. Обід − зручний момент для цього. Школяр може розповісти про свій робочий день і у такий спосіб звільнитися від психологічного напруження. Запитайте: „Що нового ти сьогодні дізнався?" і забудьте фразу „Що ти сьогодні отримав?!"

Будуйте довірливі відносини з дитиною

Гарні довірливі стосунки і усвідомлення того, що дитина завжди може розраховувати на Вашу підтримку, допоможуть їй налаштуватися на успіх з початку нового навчального процесу. Ні в якому разі не ставте ваші стосунки з дитиною в залежність від її успішності. Дитина має відчувати, що ви завжди її любите, завжди їй допоможете та підтримаєте. Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте влаштовувати сварку. Говоріть з дитиною спокійно.

 

Робоче місце школяра

Для учня бажано виділити окрему кімнату. Якщо ж такої можливості немає — затишне місце біля вікна. Стіл ставлять так, щоб світло падало зліва. Праворуч від стола розміщують етажерку або прикріплюють полицю для книжок. Основна вимога до обладнання робочого місця — меблі повинні відповідати зросту школяра. Висота стільця має бути такою, щоб нога всією ступнею торкалася підлоги, висота стола — 55 — 65 см (для дітей зростом 120 — 150 см).

Важливо подбати і про колірне оформлення кімнати. Добре, коли переважають теплі й спокійні тони (коричневий, жовтий, зелений). В робочому куточку школяра мають знайти місце і квітка, вирощена дитиною, і малюнок чи аплікація, зроблені власноручно, і розклад уроків. Радимо час від часу оновлювати інтер'єр куточка.

Одне з найважливіших питань в обладнанні робочого місця — забезпечення правильної пози школяра під час сидіння. Учень має сидіти глибоко на стільці, спираючись попереково-кряжовою частиною хребта на спинку. Голова — у вертикальному положенні або трохи нахилена вперед (під кутом не більше 15°). Тулуб теж трохи нахилений уперед, передпліччя вільно лежать на столі. Плечовий пояс розміщений горизонтально. Ноги повною ступнею спираються на підлогу чи підніжку.

Відстань від очей до предметів, які розглядаються, має становити 30 — 35 см. Верхню частину книги трохи підняти за допомогою підставки.

Вам, батькам, корисно перший місяць посидіти з дитиною — не поруч, а поблизу. Подбайте, щоб малюк не відволікався під час роботи, правильно поклав книжку чи зошит, не сутулився, сидів у зручній позі.

Важливо привчати дитину до порядку на робочому місці. Кожна річ повинна мати своє місце. Пенал з ручкою і олівцями — посередині, ліворуч — усе, що потрібно для роботи. Тут же підставка для читання.

Сидіння за столом.
1 — занадто низьке; 2 — високий стілець; 3 — стіл зависокий;
4 — правильне сидіння.

Пози при сидінні за столом: правильна і не правильна.

 

Правила конкурсного прийому учнів